неділю, 19 червня 2016 р.

Районний конкурс творчої молоді, присвячений 93-й річниці утворення Лозівського району



Лозівщина багато як своєю історією, так і талантами. Це ще раз підтвердив і фінальний етап ІІІ районного конкурсу творчої молоді, присвяченого 93-й річниці утворення Лозівського району, що вібувся 24 лютого 2016 року в Краснопавлівському багатопрофільному ліцеї на базі дослідницько-експериментального гуртка «Вітрила», який працює від Лозівського РБДЮТ. Засновником Конкурсу є Управління освіти, молоді та спорту Лозівської РДА. Мета Конкурсу – формування соціально цілісних орієнтирів, виховання громадянина-патріота України з високою національною свідомістю, шанобливого ставлення до рідних святинь та національних духовних надбань.
Фіналістами стали учні 12-18 років, які навчаються в закладах освіти Лозівськогого району, а саме: Надеждівского НВК, Катеринівської ЗОШ, Краснопавлівського БПЛ. Напрямки представлених творів – проза, поезія, журналістика.
До складу журі ввійшли знані в освіті Лозівщини люди: Дерев’янко С. М., голова журі, методист відділу молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту райдерпжадміністрації, Загорулько Галина Олександрівна, секретар журі, вчитель української мови та літератури Краснопавлівського БПЛ, члени журі: Тиха С. Ф., директор Будинку дитячої та юнацької творчості Лозівської районної ради, Терещенко О. О., вчитель української мови та літератури Комсомольського НВК, Акименко В. В., педагог-організатор Царедарівського НВК.
Учасників перегонів вітали віршами учні 2-го класу, піснею «На нашій Україні» ансамбль дівчат під керівництвом Власюк В. В.
Змагання проходило в три етапи. Першим було представлення, під час якого учні презентували себе.
У перерві між етапами директор Краснопавлівського іторико-краєзнавчого музею Водолаженко Л. І. та завідуюча бібліотекою ліцею Ігнатова Т. В. познайомили присутніх з виставками експонатів та книг, привячених річниці утворення Лозівського району.
Другим етапом став експромт: кожен із учасників протягом 10 хвилин писав продовження даного оповідання. До речі, у цьому конкурсі не менш активним виявило себе журі. Творчі доробки учнів відзначалися красивими словами, вишуканою мовою, щирою любов’ю до рідного краю.
На останньому етапі діти читали власні вірші про рідний край та твори, подані на конкурс.
Журі визначило переможців, нагородивши грамотами та цінними подарунками.
У номінації «Проза» І місце Назаренко Оксана, учениця 11 класу Краснопавлівського БПЛ, наставник Чуйко Т. І., ІІ місце Жмур Юрій, учень 8 класу Надеждівського НВК,  наставник Харибіна Н. М., ІІІ місце Рудакова Валерія, учениця 9 класу Надеждівського НВК,  наставник Харибіна Н. М. У номінації «Поезія» І місце Насєдкіна Ольга, учениця 11 класу Краснопавлівського БПЛ, наставник Чуйко Т. І., ІІ місце Гарбуз Анастасія, учениця 6 класу Катеринівської ЗОШ, наставник Архипова Л. І. У номінації «Журналістика» І місце Реуцька Владислава учениця 6 класу Краснопавлівського БПЛ, наставник Чуйко Т. І., ІІ місце Чиганцева Ольга, учениця 11 класу Краснопавлівського БПЛ, наставник Чуйко Т. І.

Освіта Харківщини ХХІ століття

Педагогічний колектив Краснопавлівського багатопрофільного ліцею –
фасилітатор змін в освіті Лозівщини
Постійні перетворення, зміни, що відбуваються в українському суспільстві та всіх сферах життєдіяльності сучасної людини, закономірно спричиняють своєрідні виклики системі освіти. Досвід переконує нас, що вчитель, вихователь, педагог є одним з головних ресурсів розвитку педагогічної практики й зможе прийняти цей виклик. Учитель сьогодні постійно діє у змінній ситуації. Саме педагог-практик здатний до виділення актуальних проблем, характерних для конкретної освітньої ситуації, визначає способи та засоби їх нестандартного розв’язання. Так і з’являється передовий педагогічний досвід.
26-28 квітня 2016 року в КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» відбулася сорок третя обласна тематична відкрита виставка ефективного педагогічного досвіду «Освіта Харківщини ХХІ століття» за темою «Упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес навчальних закладів Харківської області».
Свій досвід роботи з означеної теми презентували 10 навчальних закладів із Харківського, Балаклійського, Куп’янського, Золочівського, Первомайського, Лозівського районів. Під час виставки проведено п’ять методичних «круглих столів», п’ять майстер-класів, на яких було акцентовано увагу на особливостях формування медіаінформаційної грамотності, медіаорієнтаційної функції освіти як відповіді на виклики інформаційної доби. Розглянуто питання  ролі медіаосвіти як засобу організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах і дошкільної медіаосвіти як нового соціального пріоритету.
Найяскравішою стала робота Краснопавлівського багатопрофільного ліцею, команда якого масштабно представила досвід упровадження медіаосвіти в закладі, блискуче провела майстер-клас у форматі ток-шоу «Протилежний погляд». А також брала активну участь у майстер-класах інших навчальних закладів, чим остаточно прихилила до себе журі конкурсу і всіх учасників виставки.
У підсумку Краснопавлівський багатопрофільний ліцей Лозівської районної державної адміністрації отримав диплом І ступеня.
Такого результату досягнуто завдяки якісній організації адміністрацією ліцею, а саме Карпекою Ю. М., Горбуновою І. А, Олешко Л. М., Островерх В. В., усього колективу, злагодженій роботі творчої групи педагогів Чуйко Т. І., Загорулько Г. О., Чурилова М. О., Пальчик Л. М., Лиценко Н. М., Скорик С. С., Скорик Н. А., Скорик Л. В., Кушнарьова М. В., Ісікова О. І., Штибіна І. В., Мігачова Н. В., Біліченко О. О., Дегтяр О. В., Власюк В. В., Кривопуск Т. В. Вітренко М. М. наполегливості, самовідданості і професіоналізму кожного.

10 речей, яких ви не знали про українські казки

10 речей, яких ви не знали про українські казки

Котигорошко
Чому нашим Попелюшкам непотрібні принци та що спільного між майстром Йодою та Україною?


Самі собі принцеси


У казках усього світу є конфлікт між мачухою та сиріткою; проте українські казки, що базуються на цьому сюжеті, докорінно відрізняються від інших.
Згадайте: у західноєвропейських казках конфлікт завжди розгортається між красунею-мачухою і красунею-сиріткою. Про це розповідають і «Попелюшка», і «Білосніжка». Врода — головна риса героїнь. Герой — багатий чоловік — мав уподобати гарне личко та струнку талію.
На Заході бути «за всіх на світі милішою та гарнішою» — це питання виживання, адже жінки не мали права наслідування чи права власності, а отже, без прекрасного принца героїня, що прагнула жити довго та щасливо, ніяк не могла обійтися.
В Україні інакше: за звичаєвим правом, у нас була материзна — тобто спадщина передавалася за материнською лінією і йшла тільки за жіночою лінією: ніхто з чоловіків не міг на неї претендувати. Ця традиція брала початок із прадавніх часів і тривала до козацької доби.
Що ж цінували в український жінці значно більше за вроду?
Відповідь знову дадуть казки: головною чеснотою дівчини вважалася працьовитість.
Кривенька качечка
Ілюстрації Валентини Мельниченко до книжки «Кривенька качечка» (Видавництво «Веселка», 1981 р.)

Уміння обробляти землю та вести побут, створювати домашній затишок — от що було запорукою вдалого шлюбу, також і для казкових героїнь. Саме завдяки цьому українська Попелюшка — Дідова дочка — завжди вигравала у злої мачухи та її ледачої дочки.
 

Ілля Муромець — наш


Найдавніший жанр героїчного епосу українського народу — билини.
На користь їхнього українського походження говорить, по-перше, час виникнення: період становлення Київської Русі. По-друге, місця, де в билинах відбуваються події, — це Київ, Чернігів тощо.
Так, у билині богатир Ілля Муромець доїжджає з дому до Києва всього лиш «від заутрені до обідні». І не дивно, адже його дім зовсім поруч: це містечко Муромськ, що на Чернігівщині (за іншими переказами — однойменний острівець неподалік Києва).
А інший богатир, Кирило Кожум’яка, від початку мешкав у Києві.
Кирило Кожум'яка
Кирило Кожум’яка був киянином. Ілюстрація Владислава Єрка

Як же сталося, що цих супергероїв ми переважно знаємо в контексті російських казок? Річ у тім, що в українців, попри розвинену усну народну творчість, не було традиції записувати тексти казок та легенд. Історії передавалися з вуст в уста — таким чином вони згодом дійшли і до північних сусідів, які охоче їх привласнили та перекроїли на свій лад.
 

І Кощій Безсмертний — також


В українській казці про Івана Вітра головним антигероєм є страшний змій Козьолок, подолати якого у двобої нікому не вдавалося.
Зазнавши поразки, Іван Вітер вирішує діяти хитрістю: за допомогою жінки змія вивідує, де ж зберігається сила Козьолка. І виявляється, що вона — у чистому полі, де під великим каменем сховано скриню. У скрині — заєць, у зайці — качка, у качці — яйце, розбивши яке, Іван і долає змія. Знайомий сценарій? Звісно!
Проте на користь його українського походження говорить той факт, що, за думкою дослідників, сюжет казки про Івана Вітра, яка у своєму сучасному вигляді має багато тематичних нашарувань різних епох, уперше виникла ще за часів архаїки, а отже, Козьолок значно старший за російського Кощія Безсмертного.
 

7 героїв, які є лише в українських казках


Сюжети казок в усьому світі часто мають спільні мотиви та схожих героїв. Проте є персонажі, які зустрічаються тільки в українських казках.
Це Дівка-семилітка — дитина, яка, маючи всього лише 7 років, рятує батька від втрати майна, одну за одною розгадуючи за нього надзвичайно складні загадки пана.
Пан Коцький — старий кіт, якого господар вивів у ліс помирати, але замість того хитрий кіт непогано влаштувався, обдуривши всіх лісових звірів, та ще й узявши лисичку за дружину.
Пан Коцький
Пан Коцький — герой, який є лише в українських казках.
Ілюстрації Валентини Мельниченко до книжки видавництва «Веселка»


Є в нас і ексклюзивні персонажі-страхіття: Залізноноса Баба, матір чорта, страшна відьма із залізним носом — таким великим, що аж до підлоги дістає; а також Кобиляча Голова — вона має здатність літати і може нагородити за працьовитість величезним скарбом, або ж з’їсти за лінощі.
Також автентичні українські герої — Івасик-Телесик, хлопчик, який утік від змія на крилах лебедя, та Котигорошко, який розібрався зі змієм по-своєму: одним ударом величезної булави.
Котиорошко
«Котигорошко» з розкішними ілюстраціями Івана Сулими

А ще цікавий персонаж — Видимо-Невидимо: невидимий чарівний помічник, який допомагає бідному чоловікові провчити жорстокого пана.
 

Казки-мандрівники


Деякі українські казки «перебралися» до інших країн.
Так, наприклад, Котигорошко «оселився» у сусідній Білорусі, а казка «Про Вужа-Царевича та вірну жону» відома у Литві як «Еґле — королева вужів».
Українська казка «Про Івана Багатого» — це те саме, що й французький «Кіт у чоботях».
Але є приклади набагато ширшого «покриття»: так, українська «Кривенька качечка» відома в Японії під назвою «Журавка», «Про багатого і бідного брата» — у В’єтнамі як «Карамблола», а казка «Чому море солоне» з такою самою назвою і сюжетом існує на Філіппінах.
 

Вітчизняний «майстер Йода»


Українські казки дивовижним чином переплітаються не лише з казками інших народів світу, але і з поп-культурою.
Ось, наприклад Ох — персонаж із однойменної казки: маленький, зелений, дуже розумний, наділений чарівною силою.
До того ж — учитель, що бере собі в науку хлопця, якого з допомогою дуже жорстких (або ж навіть жорстоких) методів робить такого самого могутнього чарівника, як і він сам.
Невідомо, чи, вигадуючи свого майстра Йоду, Джордж Лукас знав про українського Оха, — але вийшло дуже схоже.
Ох - майстер Йода


«Поганці» не на 100%


Що окремо вирізняє українські казки, то це відсутність стовідсотково негативних персонажів. Дослідники пояснюють  такий факт прадавнім походженням більшості сюжетів казок, які виникли ще задовго до приходу християнства з його однозначним поділом на чорне й біле.
Так, наприклад, найпопулярніший злотворець Змій у казках виявляє лицарське благородство: влаштовує частування герою, що прийшов його побороти, завжди питає «будемо битися чи миритися?», передає супротивникові право першого удару тощо.
У давніх українських казках зло могло бути, з одного боку, грізним, а з другого — помічним. Наприклад, русалки можуть залоскотати, якщо не відповісти на їхні загадки, тобто карають за відсутність розуму. Водяник може затягнути на дно того, хто купається під колесом млина, чого робити не можна.
русалки
Вирізняє українські казки відсутність стовідсотково негативних персонажів. Навіть Водяник і русалки мають добрі риси. Малюнок about-ukraine.com

Польовик насилає вічний сон на тих, хто працює в полі ополудні, коли сонце найбільше пече. Тобто казкові «умовно злі» герої слугують для регламентації поведінки.
Яскраво виражені негативні ознаки з’являються в таких персонажів лише з плином часу. Наприклад, в українців побутував культ вовка: за прадавніх часів якісь роди поклонялися йому як тотемному божеству. Вшановуючи його, чоловіки вдягали на себе шкіри (длаки) і намагалися уподібнитися до вовчої зграї, вили на місяць.
Із приходом християнства язичницькі боги й тотемні тварини були демонізовані, й таким чином вовкодлаки (люди у вовчих шкурах, що поклонялися божеству та не коїли чогось лихого) перетворилися на вовкулаків — однозначно негативних персонажів-убивць.
 

Українські «аватари»

Як відомо, слово «аватар» (або «аватара») означає втілення божества у різних подобах. В індуїзмі цей термін найчастіше асоціюється з Вішну та його десятьма основними аватарами, найпопулярніші з яких Крішна та Рама.
Аватари відображають різні риси та прояви одного божества, і в українських казках теж є дуже схожі істоти. Їх важко злічити: це такі персонажі, як Вернидуб, Вернигора, Той, що їсть і ніколи не наїсться, Пийвода, Холод, тощо.
Вернигора і Вернидуб
Двоє братів-богатирів — Вернигора і Вернидуб. Ілюстрації М. Єрмак до книжки “Козак Мамарига“

Усіх їх об’єднує спільна риса: вони, фактично, здатні виконувати лише одну специфічну функцію, яка потрібна головному герою, аби долати якісь перешкоди.
Функції ці можуть бути які завгодно: від здатності поглинути будь-яку кількість рідини (як у Пийводи) до вміння грати на музичних інструментах так, що ніхто не може припинити танцювати (Музика).
Але ці персонажі реалізують свої надздібності не заради себе, а заради головного супергероя: тобто фактично вони є його «руками й ногами» — аватарами.
 

Нестрашні страшні казки


У прадавні часи казки виконували інші завдання, ніж зараз: вони не так розважали, як пояснювали світ в усіх його проявах — охоплюючи найтемніші та найсуворіші. Саме тому в казках за буденними речами приховано багато символів, що мають сакральне значення.
Так, наприклад, звичайний ліс, у який іде головний герой безлічі казок, — це насправді символ потойбічного світу: адже саме у потойбіччі міфічні герої мають пройти свої випробування.
Рушник, який раз по раз з’являється в різних казках, — це символ дороги, а ще смерті: адже саме на рушниках опускали труну в могилу.
Навіть у звичайній хаті є потойбічні «портали» — це вікна та комин: саме через них — і тільки через них — може потрапити в помешкання нечиста сила, адже двері для неї зачинені.
 

Змій і Мачуха: що спільного?


Світ казки — це світ нескінченних перетворень, які відображають зміни в суспільстві та людському мисленні. Особливо це помітно в українських казках на прикладі трансформацій головного злотворця.
Найпершим із них, що з’явився ще в архаїчні часи, був Змій — у своїй хтонічній подобі. Але з плином часу він набув антропоморфних рис, і хоч так само називався Змієм, та виглядав уже як людина: це відбивало процес поступового відходу суспільства від магічного мислення.
Із приходом християнства Змія з позицій «поганця №1» поступово витіснив Чорт. А вже ближче до наших часів, коли магічне мислення почало поступатися раціональному, а героїко-чарівні казки стали менш популярними за суспільно-побутові, найчастіше згадуваним злотворцем стала зла Мачуха — персонаж, у якому вже не було нічого чарівного, але який, фактично, виконував ту саму функцію, що й давній Змій.
http://www.credo-ua.org/2016/06/159684
 

понеділок, 9 травня 2016 р.

Програма дослідно-експериментальної роботи



КРАСНОПАВЛІВСЬКИЙ БАГАТОПРОФІЛЬНИЙ ЛІЦЕЙ
ЛОЗІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ПРОГРАМА
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ

«Формування медіакомпетентності та медіаобізнаності ліцеїстів шляхом інтеграції елементів медіаосвіти у викладання навчальних предметів, факультативних занять та позакласну діяльність»
(2013-2018 рр.)



ЗМІСТ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми.
Постійний розвиток людства невпинно пришвидшується. Тож загальна культура суспільства, громадські тенденції, професійна підготовка фахівців безпосередньо пов’язані з проблемами охорони та захисту суспільної моралі, вирішення яких можливе на підґрунті формування та поширення в Україні основ медіаграмотності, що й передбачається Концепцією впровадження медіаосвіти в Україні, цілком узгоджується з міжнародними документами, відповідно до яких медіаграмотність є базовим елементом у сфері споживання аудіовізуальної інформації, основою обізнаності у питаннях інтелектуальних прав людини, необхідною умовою для залучення громадян до участі у демократичному житті, дієвим фактором міжкультурного діалогу.
Широке упровадження інтерактивних систем комунікації спричинило помітні трансформації у сфері культури, як позитивні, так і негативні, майже повну зміну матриць свідомості, ціннісних систем і мислення, сприйняття оточуючого світу. Зазначене повною мірою стосується також підростаючого покоління, в першу чергу учнів загальноосвітніх шкіл. Тому створення ефективного механізму критичного осмислення і корегування інформації, отриманої через ЗМІ, відпрацювання особистісної системи ціннісних орієнтацій та формування умінь інтерпретувати інформацію, розуміти її суть, адресну спрямованість, мету інформування, викриття прихованого значення мають усунути негативний вплив на свідомість учнівської молоді. Саме цим і визначається актуальність теми дослідження.
Тема дослідження.
Формування медіакомпетентності та медіаобізнаності ліцеїстів шляхом інтеграції елементів медіаосвіти у викладання навчальних предметів, факультативних занять та позакласну діяльність.
Мета і завдання дослідження.
Об’єкт дослідження.
Навчально-виховний процес з елементами медіаграмотності
Предмет дослідження.
Характер та зміст уроків (факультативних занять) і позакласної роботи з формування основ медіакомпетентності та медіаобізнаності ліцеїстів.
Мета дослідження.
Оцінити можливості медіаосвіти в підготовці учнів до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, формування вміння захищатися від потенційно шкідливих ефектів медіа, ефективно задовольняти свої інтереси за допомогою засобів масової комунікації.
Гіпотеза дослідження.
Послідовне  впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес за дає змогу сформувати
у вихованців і учнів:
       медіаімунітет як спроможність протистояти агресивному медіасередовищу та зберігати відчуття психологічного благополуччя при споживанні медіапродукції, що передбачає медіаобізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів у мережі Інтернет, а також в інших системах медіа;
        рефлексію та критичне мислення як психологічні механізми, які забезпечують свідоме споживання медіапродукції на основі ефективного орієнтування в медіапросторі й осмислення власних медіапотреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту і форми інформації, її повноцінного та критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа, культури спілкування у віртуальних спільнотах і соціальних мережах;
       здатність до медіатворчостідля компетентного і здорового особистісного самовираження, реалізації життєвих завдань, покращення якості міжособистісної комунікації та приязності соціального середовища, мережі стосунків у значущих для особистості реальних спільнотах;
       спеціалізовані аспекти медіакультури:візуальну медіакультуру (сприймання кіно, телебачення), культуру комунікативної поведінки в Інтернеті, музичну медіакультуру, розвинені естетичні смаки щодо форм мистецтва, опосередкованих мас-медіа та сучасних напрямів медіаарту тощо;
у педагогів знання:
       сучасної парадигми освіти та ролі вчителя в інноваційному медіазованому інформаційному просторі;
       дидактичного й виховного потенціалу медіа (інтерактивність, комунікативність, мультимедійність, індивідуалізація тощо);
       методологічних аспектів медіапедагогіки й основ аудіовізуальної грамотності;
       методики проведення медіаосвітніх занять і особливості інтеграції медіа з базовими дисциплінами;
       місця медіа в навчально-виховному процесі;
       негативних тенденцій, що створюють засоби масової інформації;
       можливостей критичного мислення для об’єктивного аналізу медіаінформації;
       засобів створення середовища для культурного та духовного зростання дітей і підлітків з метою їх соціальної адаптації.
Основні ідеї експерименту.
       Впровадження елементів медіаграмотності на уроках, проведення занять медіаклубу «Об'єктив»,випуск газети «А Ви ще не знаєте?».
       Застосування  завдань, які активізують пошукову і творчу діяльність учнів через засоби масової комунікації, здатність ефективно взаємодіяти з мас-медіа, готувати та розміщувати власні медіатексти.
       Зростання якості підготовки до занять як учнів, так і вчителів, формування критичного мислення, вміння обирати корисну інформацію в медіасередовищі, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, сконструйованої медіа-джерелами, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю над суспільством.
       Цілеспрямована підготовка учнів до вмілого і безпечного користування інформаційно-комунікативними технологіями.
       Забезпечення розуміння учнями соціокультурного, економічного і політичного контексту функціонування медіа, здатності бути носієм і передавачем медіа-культурних смаків і стандартів.
База експерименту.
Краснопавлівський багатопрофільний ліцей, вул. Червоноармійська, м-н, смт. Краснопавлівка, Лозівський район, Харківська область індекс 64621, тел. (057)4567393, Електронна адреса: krasnopavlovkalicee@meta.ua 
Яким чином забезпечуватиметься достовірність результатів.
       Відповідність дослідження рівневі розвитку педагогічної науки, вимогам Концепції впровадження медіаосвіти в Україні.
       Підтвердження результатів статистично значущим педагогічним експериментом, соціологічними дослідженнями.
       Дотримання всіх пізнавальних процедур, які становлять етапи наукового пошуку.
       Обґрунтована теоретична обробка й інтерпретація емпіричного матеріалу.

Завдання дослідно-експериментальної роботи:
1.        Здійснити теоретичний аналіз наукових підходів до організації медіаосвіти дітей і дорослих.
2.        Розробити й обґрунтувати модель запровадження медіаосвіти в ліцеї.
3.        Обґрунтувати науково-методичні та психолого-педагогічні засади впровадження моделі шкільної медіаосвіти, освіти медіапедагогів для роботи в ліцеї.
4.        Розробити та впровадити електронну газету «А ви ще не знаєте? »
5.        Розробити програму та налаштувати роботу медіаклубу «Об’єктив» для формування та розвитку медіакультури у дітей і молоді на різних етапах освіти.
6.        Забезпечити підготовку дітей до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем шляхом формування їх медіакомпетентності.
7.        Визначити ефективність запропонованих моделей медіаосвіти як основи цілісної системи психолого-педагогічних технологій розвитку медіакультури особистості.

Методологічну основу дослідження складають змістовно-аналітичний підхід, спрямований на виявлення змісту медіаосвіти в Україні та за кордоном; компаративістський підхід, пов’язаний з визначенням специфіки медіаосвіти в Україні та за кордоном; особистісний підхід, спрямований на особистість як мету, суб’єкт, результат, що вимагає визнання унікальності особистості, її інтелектуальної та моральної свободи, права на повагу; компетентністний підхід, що спрямований на формування компетентної особистості; системний підхід, орієнтований на виділення інтегративних інваріантних зв’язків і стосунків; антропологічний підхід, що означає системне використання даних усіх наук про людину як предмет навчання та виховання; аксіологічний підхід, що розкриває ціннісні орієнтації в розвитку особистості; історичний підхід, що передбачає наступність педагогічної думки минулого і сьогодення, андрагогічний підхід, який висвітлює особливості навчання дорослих, а також концептуальні положення медіаосвіти та становлення особистості.
Методи наукового дослідження
Теоретичні методи (аналіз і узагальнення філософської, психолого-педагогічної, методичної, соціологічної та спеціальної літератури) – для висвітлення теоретичної сутності медіаосвіти й особливості формування медіакультури особистості.
Емпіричні методи (узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду; порівняльний аналіз; метод педагогічного спостереження; бесіда, анкетування; експертна пошукова діяльність; моделювання; педагогічний експеримент; якісний і кількісний аналіз результатів педагогічного експерименту із застосуванням методів математичної статистики), адекватні поставленим завданням.
Основнийметод наукового дослідження комплексний експеримент.
Наукова новизна дослідно-експериментальної роботи полягатиме у:
       створенні психолого-педагогічних засад новітньої системи дошкільної, позашкільної та шкільної медіаосвіти, що відповідає викликам сучасного суспільства, завданням модернізації освіти в Україні;
       розробленні інноваційних технологій медіаосвіти, які базуються на вітчизняній моделі;
       визначенні впливу, умов і способів підготовки людини до ефективної взаємодії зі світом медіа;
       участь у підготовці авторських програм, методичних рекомендацій, підручників і посібників, які складатимуть основу цілісної системи психолого-педагогічних технологій розвитку медіакультури як дітей та молоді, так і педагогів і батьків.
Теоретичне та практичне значення експерименту:
       розробка та теоретичне обґрунтування моделі системи шкільної медіаосвіти, що відповідає завданням модернізації освіти в Україні;
       підготовка медіапедагогів на базі закладів системи післядипломної педагогічної освіти;
       перевірка результативності та визначення умов ефективного застосування моделі медіаосвіти в навчально-виховному процесі ліцею;
       визначення умов і способів підготовки дитини та молоді до ефективної взаємодії зі світом медіа;
       розробка науково-методичного забезпечення, яке буде частиною цілісної системи психолого-педагогічних технологій розвитку медіакультури учнів ліцею;
       узагальнення досвіду для масового впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес ліцею.
9. Етапи та строки проведення дослідно-експериментальної роботи:
І. Підготовчий етап (вересень 2013 року серпень 2014 року):
       Аналіз наукових і науково-практичних педагогічних і психологічних літературних джерел із питань медіаосвіти з метою побудови спільного для всіх учасників експерименту кластеру знань.
       Розробка та обґрунтування моделі впровадження медіаосвіти
в ліцеї на основі вітчизняної моделі медіаосвіти.
       Формування складу творчих груп учителів-дослідників, керівників гуртків для участі в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи.
       Визначення стратегії підготовки педагогічних колективів і батьків
до впровадження медіаосвітніх інновацій.
       Визначення видів діяльності в ліцеї із формування та розвитку медіакультури дітей і молоді.
       Розробка критеріїв готовності всіх суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження медіаосвітніх інновацій.
       Проведення установчого семінару-практикуму для вчителів ліцею з метою їх ознайомлення з особливостями технології впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес закладу.
ІІ. Концептуально-діагностичний етап (вересень 2013 року – серпень 2014 року):
       Розробка критеріїв оцінювання рівня медіакультури учнів ліцею, різних аспектів їхньої медіакомпетентності.
       Розробка критеріїв оцінювання рівня медіакультури педагогічних працівників ліцею, різних аспектів їхньої медіакомпетентності.
       Проведення першого етапу діагностики рівня медіакультури та ставлення педагогічних працівників ліцею до впровадження в школі медіаосвітніх інновацій.
       Проведення першого етапу діагностики рівня медіакультури та ставлення вихованців і учнів до впровадження в ліцеї медіаосвітніх інновацій.
       Розробка програм семінарів-практикумів занять для класних керівників, учителів-предметників з питань упровадження медіаосвіти.
       Проведення анкетування педагогічних працівників і батьків, вивчення сімейної медіакультури з метою виявлення мотиваційної та технологічної готовності дорослих суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження медіаосвіти в ліцеї.
       Створення бази даних електронних ресурсів для інформаційно-комунікаційної підтримки експерименту з упровадження медіаосвіти та поширення кращого педагогічного досвіду.
ІІІ. Формувальний етап (січень 2014 року – серпень 2017 року):
       Підготовка вчителів ліцею до викладання авторських навчальних програм з курсу «Медіакультура» для старшокласників.
       Забезпечення розвитку медіакомпетентності учнів ліцею, сприяння створенню умов для інтеграції медійних практик дорослих і дітей, розвитку сімейної медіакультури.
       Розробка програми медіаклубу «Об’єктив».
       Реалізація практичного аспекту медіаосвіти шляхом організації роботи медіаклубу «Об’єктив».
       Здійснення моніторингу розвитку медіакультури  учнів, залучених до участі в дослідно-експериментальній роботі, та зіставлення його результатів із даними всеукраїнського моніторингу рівня медіакультури населення.
       Проведення індивідуальних консультацій в Інтернет-режимі з проблем запровадження медіаосвіти.
       Підготовка та випуск електронної газети «А ви ще не знаєте?»
       Проведення майстер-класів, науково-практичних семінарів з обміну досвідом вчителів ліцею щодо ефективного впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.
       Упровадження й удосконалення науково-методичного забезпечення запровадження моделі медіаосвіти в ліцеї.
       Здійснення моніторингу результативності діяльності з питання впровадження медіаосвіти в ліцеї.
       Вивчення досвіду роботи  вчителів з питання впровадження медіаосвіти в ліцеї.
ІV. Узагальнювальний етап (вересень 2017 року – грудень 2018 року):
       Здійснення підсумкового етапу діагностики рівнів медіакультури суб’єктів навчально-виховного процесу та їхньої готовності до конструктивної взаємодії.
       Статистична обробка результатів дослідно-експериментальної роботи, що відображають розвиток медіакультури особистості в ліцеї і в сім’ї.
       Аналіз отриманих результатів дослідно-експериментальної роботи з метою визначення змін, які відбулися, порівняно зі станом на початок експерименту.
       Узагальнення результатів упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес ліцею.
       Узагальнення ефективного досвіду роботи вчителів із питань формування медіакультури особистості та впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.
       Узагальнення результатів моніторингу ефективності впровадження медіаосвіти в ліцеї.
       Розробка методичних рекомендацій для медіапедагогів щодо формування медіакультури у дітей і молоді.
       Проведення науково-практичного семінару з проблем медіаосвіти.
Очікувані результати:
       психолого-педагогічні засади ефективної гуманістично зорієнтованої системи  шкільної медіаосвіти;
       розвиток в учнів ліцею медіакультури та забезпечення їх підготовки до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем;
       формування медіакомпетентності педагогів, яка дозволить здійснювати медіаосвітню діяльність в аудиторії різного віку;
       узагальнення та поширення досвіду роботи з упровадження медіаосвіти в ліцеї.

Інформація про керівників дослідно-експериментальної роботи
Наукові консультанти:
Алферова Зоя Іванівна, доктор мистецтвознавства, професор, декан факультету кіномистецтва, завідувач кафедри телебачення Харківської державної академії культури;
Іванов Валерій Феліксович, доктор філологічних наук, професор, президент Академії української преси, завідувач кафедри реклами і зв’язків із громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Найдьонова Любов Антонівна, кандидат психологічних наук, завідувач лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.
Наукові керівники:
Кравченко Ганна Юріївна, кандидат педагогічних наук, проректор з наукової та експериментальної роботи, завідувач кафедри управління якістю освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», конт. тел. 0506521650;
Дегтярьова Галина Анатоліївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики суспільно-гуманітарних дисциплін КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», конт. тел. 0977100668.
Координатори:
Вороніна Галина Леонідівна, викладач кафедри розвитку та виховання особистості КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», конт. тел. 0673594633;
Коченгіна Маріанна Вікторівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики дошкільної і початкової освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» конт. тел. 0688920753;
Кугуєнко Наталія Филимонівна, старший викладач кафедри управління якістю освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», конт. тел. 0963231233;
Носенко Володимир Вікторович, завідувач Центру практичної психології та соціальної роботи КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», конт. тел. 0639551910.
Директор ліцею _________ Ю. М. Карпека


Програма
експериментальної роботи за темою
«Формування медіакомпетентності та медіаобізнаності ліцеїстів шляхом інтеграції елементів медіаосвіти у викладання навчальних предметів, факультативних занять та позакласну діяльність»
на 2013-2018 рр.

№ з/п
Заходи
Термін виконання
Очікувані результати
І. Підготовчий етап (вересень 2013 року – серпень 2014 року)
1.
Аналіз наукових і науково-практичних педагогічних і психологічних літературних джерел із питань медіаосвіти з метою побудови спільного для всіх учасників експерименту кластеру знань.
Протягом 2013-2014 навчального року
Побудова спільного для всіх учасників експерименту кластеру знань із медіаосвіти
2.
Розроблення та обґрунтування моделі впровадження медіаосвіти
в ліцеї на основі вітчизняної моделі медіаосвіти.
Вересень – грудень
2013 року
Модель упровадження медіаосвіти в ліцеї
3.
Формування складу творчих груп учителів-дослідників, керівників гуртків для участі в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи
Вересень – жовтень
2013 року
Творчі групи вчителів-дослідників, вихователів, керівників гуртків
4.
Визначення стратегії підготовки педагогічних колективів і батьків
до впровадження медіаосвітніх інновацій.
Вересень – грудень
2013 року
Стратегія підготовки педагогічних колективів і батьків до впровадження медіаосвітніх інновацій
5.
Визначення видів діяльності в ліцеї із формування та розвитку медіакультури дітей і молоді.
Протягом 2013-2014 навчального року
Види діяльності в ліцеї із формування та розвитку медіакультури дітей і молоді
6.
Розроблення критеріїв готовності всіх суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження медіаосвітніх інновацій.
Протягом 2013-2014 навчального року
Діагностичні методики для  дослідно-експериментальної роботи
7.
Проведення установчого семінару-практикуму для вчителів ліцею з метою їх ознайомлення з особливостями технології впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес закладу.
Жовтень 2013 року
Первинна підготовка педагогічного колективу
до здійснення дослідно-експериментальної роботи
ІІ. Концептуально-діагностичний етап (вересень 2013 року – серпень 2014 року)
1.
Розроблення критеріїв оцінювання рівня медіакультури учнів ліцею, різних аспектів їхньої медіакомпетентності.
Грудень
2013 року
Критерії оцінювання рівня медіакультури учнів ліцею, різних аспектів їхньої медіакомпетентності.
2.
Розроблення критеріїв оцінювання рівня медіакультури педагогічних працівників ліцею, різних аспектів їхньої медіакомпетентності.
Грудень 2013 року
Критерії оцінювання рівня медіакультури педагогічних працівників ліцею, різних аспектів їхньої медіакомпетентності.
3.
Проведення першого етапу діагностики рівня медіакультури та ставлення педагогічних працівників ліцею до впровадження в школі медіаосвітніх інновацій
Січень – лютий
2014 року
Коригування методичної роботи з учителями за підсумками діагностики рівня медіакультури
4.
Проведення першого етапу діагностики рівня медіакультури та ставлення вихованців і учнів до впровадження в ліцеї медіаосвітніх інновацій
Січень – лютий
2014 року
Коригування методичної роботи з учителями  за підсумками діагностики рівня медіакультури вихованців і учнів
5.
Розроблення програм семінарів-практикумів занять для класних керівників, учителів-предметників із питань упровадження медіаосвіти
За окремим графіком
Програми семінарських і практичних занять для класних керівників, учителів-предметників із питань упровадження медіаосвіти
6.
Проведення анкетування педагогічних працівників і батьків, вивчення сімейної медіакультури з метою виявлення мотиваційної та технологічної готовності дорослих суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження медіаосвіти в ліцеї
Грудень 2013 року – травень 2014 року
Коригування методичної роботи з педагогічними працівниками та батьками за підсумками анкетування
7.
Створення бази даних електронних ресурсів для інформаційно-комунікаційної підтримки експерименту з упровадження медіаосвіти та поширення кращого педагогічного досвіду.
Постійно
База даних електронних ресурсів для інформаційно-комунікаційної підтримки експерименту
з упровадження медіаосвіти та поширення кращого педагогічного досвіду
ІІІ. Формувальний етап (січень 2014 року – серпень 2017 року)
1.
Направлення вчителів ліцею для підготовки до викладання авторських навчальних програм
із курсу «Медіакультура» для старшокласників.
Січень – червень 2014 року
Готовність до викладання авторських навчальних програм із курсу «Медіакультура» для старшокласників.
2.
Забезпечення розвитку медіакомпетентності учнів ліцею, сприяння створенню умов для інтеграції медійних практик дорослих і дітей, розвитку сімейної медіакультури.
Постійно
Розвиток медіакомпетентності згідно з віковими особливостями
3.
Розробка програми медіаклубу «Об’єктив».
Постійно
Програми роботи клубу «Об’єктив»
4.
Реалізація практичного аспекту медіаосвіти шляхом організації роботи медіаклубу «Об’єктив».
Протягом
2014 – 2017 рр.
Організація  роботи клубу «Об’єктив»
5.
Здійснення моніторингу розвитку медіакультури  учнів, залучених до участі в дослідно-експериментальній роботі, та зіставлення його результатів із даними всеукраїнського моніторингу рівня медіакультури населення.
Протягом
2014 – 2017 рр.
Коригування розвитку медіакультури учнів, залучених до участі в дослідно-експериментальній роботі на підставі даних моніторингу
6.
Проведення індивідуальних консультацій в Інтернет-режимі з проблем запровадження медіаосвіти.
Постійно
Розв’язання проблем запровадження медіаосвіти шляхом надання своєчасної допомоги
7.
Створення сайту ліцею
Постійно
Регулярне оновлення контенту
8.
Підготовка та випуск електронної газети «А ви ще не знаєте?» на сайті ліцею
Постійно
Випуск  електронної газети «А ви ще не знаєте?»
9.
Проведення майстер-класів, науково-практичних семінарів з обміну досвідом вчителів ліцею щодо ефективного впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.
За окремим графіком
Визначення шляхів ефективного впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.
10.
Упровадження й удосконалення науково-методичного забезпечення запровадження моделі медіаосвіти в ліцеї.
Протягом
2014-2017 рр.
Науково-методичне забезпечення запровадження моделі медіаосвіти в ліцеї
11.
Здійснення моніторингу результативності діяльності з питання впровадження медіаосвіти в ліцеї.
Протягом
2014-2017 рр.
Коригування діяльності з питання впровадження медіаосвіти в ліцеї.
12.
Вивчення досвіду роботи  вчителів з питання впровадження медіаосвіти в ліцеї.
Постійно
Виявлення ефективного досвіду роботи вчителів із питання впровадження медіаосвіти в ліцеї.
ІV. Узагальнювальний етап (вересень 2017 року – грудень 2018 року)
1.
Здійснення підсумкового етапу діагностики рівнів медіакультури суб’єктів навчально-виховного процесу та їхньої готовності до конструктивної взаємодії.
Вересень-листопад 2017 р.
З’ясування набуття рівнів медіакультури суб’єктів навчально-виховного процесу та їхньої готовності до конструктивної взаємодії.
2.
Статистична обробка результатів дослідно-експериментальної роботи, що відображають розвиток медіакультури особистості в ліцеї і в сім’ї.
Грудень 2017 року-лютий 2018 року
Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи
3.
Аналіз отриманих результатів дослідно-експериментальної роботи з метою визначення змін, які відбулися, порівняно зі станом на початок експерименту.

Лютий-березень 2018 року
Визначення змін, які відбулися, порівняно зі станом на початок експерименту
4.
Узагальнення результатів упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес ліцею.
Квітень-червень 2018 р.
Узагальнення результатів упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес ліцею
5.
Узагальнення на ефективного досвіду роботи вчителів із питань формування медіакультури особистості та впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.
Квітень-серпень 2018 року
Узагальнення на ефективного досвіду роботи вчителів із питань формування медіакультури особистості та впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.
6.
Узагальнення результатів моніторингу ефективності впровадження медіаосвіти в ліцеї.
Квітень-серпень 2018 року
Узагальнення результатів моніторингу ефективності впровадження медіаосвіти в ліцеї.
7.
Розробка методичних рекомендацій для медіапедагогів щодо формування медіакультури у дітей і молоді.
Протягом 2018 року
Методичні рекомендації для медіапедагогів щодо формування медіакультури у дітей і молоді
8.
Проведення науково-практичного семінару з проблем медіаосвіти.
Листопад 2018 року
Оприлюднення досвіду з упровадження медіаосвіти