неділя, 30 листопада 2014 р.

Полілог_Філологічні виклики сьогодення



Потужна сила уроків української мови та літератури
у вихованні національно орієнтованої,
життєво компетентної особистості,
здатної критично мислити,
дотримуючись принципів моралі та права, 
вирішувати суспільні та особисті проблеми



«Своє виховання зберігається у природі кожного народу, Як вогонь і світло невидимо зберігається у кремені... Вдар кресалом і викреши вогонь у себе вдома».
Г. Сковорода
Ці слова для мене – девіз національного виховання у сучасній українській школі. Тому намагаюся втілювати їх у свою педагогічну діяльність, бо в моїх руках – скарб мого народу – мова, моє знаряддя, моя зброя, мій смолоскип. Складові народної педагогіки виділяю такі: батьківська мова, рідний край, наймиліший куточок, материнська колисанка. На свої уроках прагну виховувати увагу до слова, розвивати естетичні смаки, розуміння краси рідної мови, багатства її засобів.
Виховання бажання вчитись – це спонукання учнів до пошуку цікавої інформації, що активно формує уміння і навички, бажання самоосвіти, самовдосконалення. Для підвищення результативності навчання використовую дослідницьку роботу учнів. Це завдання на дослідження тем граматики, узагальнення певного мовного явища. Досить ефективною вважаю таку форму роботи як дослідження, що сприяє підвищенню інтересу до вивчення рідної мови.
Велику допомогу вчителю-словеснику в реалізації виховної роботи надають уроки додаткового читання. Підбираю тексти, які поглиблюють бачення  учнями світу, розширюють коло проблем, хвилюють людство і людину, виховують особисту причетність до всього, що відбувається навколо. Це, безперечно, твори класиків (Є. Гуцало, В. Нестайко, О. Пчілка, Я. Стельмах, Е. Андієвська, І. Калинець та інші), також приділяю велику увагу творцям сучасної дитячої літератури (Галина Малик, Галина Вдовиченко, Тамара Мельниченко, Олесь Ільченко, Степан Процюк та інші). Після уроків шукаємо з дітьми поезію в самому житті – в осінньому золоті дерев, у мелодії дощових крапель, у танку сніжинок...  
Уроки урізноманітнюю кросвордами до програмового матеріалу, використовую елементи інсценування, пропоную дітям форми роботи, які не набридають і, водночас, допомагають у засвоєнні матеріалу. Учні отримують завдання: написати фанфік (власне продовження історії, оповідання тощо), вжити слова з відтінками, знайти смислове навантаження в словосполученнях: розкішне дерево, обпалене дерево; використати різні за лексичним значенням слова (список слів – на дошці).
На заняттях знаходимо різні образи, які можна понюхати, відчути на смак, на дотик, побачити, почути. Створюємо власні.
Іноді можу застосовувати так званий метод заперечення, спонукаючи критично мислити, доводити або спростовувати думку. Так здійснюється розумове зростання, розвивається культура їхнього мислення та мовлення. При цьому прагну навчити учнів осмислювати значення кожного слова, розуміти його смислові відтінки. Підбираючи завдання, які потребують зосередженості і вдумливості, вводжу в прості речення деталі складності, які і є рушійною силою мислення. Тому виконана робота – це наслідок творчих зусиль дитини. Такі завдання виховують культуру мовлення учнів. Влаштовуємо міні-диспути на суспільні та особисті теми, наприклад, «Чи гроші, головне в житті людини?», «Що є добро і що є зло?» тощо.
Усі знають: виховання та навчання – невід’ємні одне від одного. Але велике щастя – спостерігати і переконуватися, що діти піднімаються на вищий щабель, а не затримуються в своєму розвиткові, самовдосконалюються. І на моїх очах проходить становлення особистості, я певна – слід шукати раціональні інноваційні методи, проявляти винахідливість, експерементувати, бо в цьому сила та натхнення вчителя у праці.

Немає коментарів:

Дописати коментар