Джерело творчості

Я маю, що сказати...

Зміни парадигми освіти спонукають до пошуків інновацій , що забезпечить збереження унікальності кожної особистості, всебічний розвиток та формування її готовності до інтеграції в сучасне суспільство.

Саме такою інновацією є медіаосвіта – частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості  до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп’ютерно опосередковане спілкування, Інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. У цілому інновація сприяє досягненню ефективної взаємодії елементів медіаосвіти на різних етапах уроків, в позаурочних заходах, а також формуванню в дітей медіаобізнаності, медіаграмотності й медіакомпетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей, що є актуальним в умовах упровадження Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» та освітнього проекту  «Виховний простір Харківщини».

Це й стало пріоритетом щодо обрання теми, над якою я працюю: «Інтеграція компонентів медіаосвіти в навчально-виховний процес на заняттях гуртка в умовах упровадження Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» та освітнього проекту  «Виховний простір Харківщини».

Медіаосвіта є важливою складовою модернізації освіти, адже сприяє формуванню критичного і творчого мислення, життєвих компетентностей. Саме тому я реалізую свою ідею шляхом використання елементів медіаосвіти та інших інноваційних технологій в позаурочний час, що допомагає залучити учнів до самостійного пошуку і здобуття нових знань, умінь, навичок.

На сучасному етапі в Україні гостро постало питання медіаграмотної особистості, адже саме від якості отримуваної інформації залежить наше майбутнє, у тому числі й майбутнє нашої держави.

Процес здобуття інформації є невід’ємною складовою навчального процесу. Зрозуміло, що без отримання й опрацювання інформації людина існувати не може, оскільки вже змалку постійно змушена сприймати інформацію – образи відображеного світу. Стає зрозумілим, що не лише кількість, а й якість інформації, яка надходить ззовні, має дуже важливе значення, бо саме вона й формує майбутню особистість. Загальновідомо, що в сучасному суспільстві більшу частину інформації людина отримує за допомогою як традиційних (друкованих видань, радіо, кіно, телебачення), так і новітніх (комп’ютерно опосередкованого спілкування, Інтернету, мобільної телефонії) засобів масової комунікації з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, стрімкий розвиток останніх потребує негайної підготовки особистості до вмілого, а головне  –  безпечного користування ними.

Отже, впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес сприятиме розв’язанню проблеми підготовки людини до спілкування із засобами масової комунікації під час соціалізації, а це, у свою чергу, дозволить, по-перше, захистити дітей від потенційно шкідливих ефектів медіа, а по-друге, виховати такого споживача медіа, котрий міг би ефективно задовольняти бажання навчатися, поширювати коло своїх інтересів, використовуючи засоби масової комунікації.

Ключові аспекти і концепції медіаосвіти були обґрунтовані в роботах видатних британських учених-медіапедагогів К. Безелгет, Е. Харта , Дж. Баукера і позначені як «мова медіа», «категорія медіа», «агентства медіа», «технології медіа», «аудиторія медіа», «сприйняття зображення», «репрезентація медіа».

У різні роки проблемі медіаосвіти були присвячені дослідження Л. Баженової, О. Баранова, О. Бондаренко, І. Вайсфельда, Л. Зазнобіної, І. Льовшиної, Ю. Лотмана, С. Пензіна, Г. Полічко, А. Спічкина, Ю. Усова, О. Федорова, А. Шарікова та інших медіапедагогів Росії.

Розроблення Концепції впровадження медіаосвіти в Україні і схвалення її постановою Президії Національної академії педагогічних наук України від 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150 свідчить про те, що медіаосвіта визнана важливою складовою модернізації освіти.

На теренах нашої держави існує 4 школи, які спрямовують свої зусилля на формуванням основ медіаграмотності в різних напрямах. Це Асоціація діячів кіноосвіти і медіапедагогіки України, «Київська школа медіадідактики», Львівська школа «ін’єкційної моделі» медіаосвіти, «Київська школа медіапсихології».

Розвиток медіаосвітніх навичок дітей не завжди забезпечується в їхніх сім’ях, оскільки економічна та соціально-політична нестабільність у нашому суспільстві обмежує можливість батьків займатися дітьми. Тому ця задача в основному випадає на долю освіти.

Саме під час організації навчально-виховного процесу ставлю за мету реалізувати такі завдання:

           1. Загальноосвітні: забезпечити оволодіння вихованцями предметними компетентностями, формувати мовленнєву й читацьку культуру, комунікативну та літературну компетентність гуманістичного світогляду національної свідомості, естетичні смаки і ціннісні орієнтації.

Найперше, що необхідно зробити чи не на кожному занятті це, безумовно, забезпечити емоційну готовність дитини до сприйняття матеріалу. Задля цього використовую інтерактивні вправи, такі, як «Побажання успіху сусіду», «Знайди і назви щось подібне у сусіда», «Скажи комплімент сусіду», «Запис побажання у зошиті сусіда на сьогоднішнє заняття або компліменту», «Запис побажання собі у зошиті», «Кольоровий настрій» використання кольорових методик та інші.

Безперечно, жодна діяльність людини не проходить без мотивації. На занятті далеко не останню роль відіграє уміння керівника гуртка зацікавити дітей, привернути їхню увагу. У цьому мені допомагає створення проблемної ситуації з використанням життєвого досвіду, вдало підібраного вислову, поезії, легенди, притчі, фото- чи відеоматеріалів.

Обов’язково подаю на своїх заняттях  зразки сучасної художньої літератури (у дитячій періодиці це «Маленький розумник», «ВДГ»), що допомагає внести різноманітність у пояснення нового матеріалу, сприяє моральному вихованню, засвоєнню знань у нестандартних ситуаціях, підвищує інтерес до гуртка, підсилює емоційне сприйняття, виховує почуття прекрасного, любов до природи, поезії, збагачує мову дітей, а водночас пробуджує у них бажання читати.

Такий підхід є доцільним для формування практичних умінь і навичок.

        2. Практичні: забезпечити інтерес до додаткового навчання шляхом формування медіаімунітету особистості в її активній навчальній діяльності, сприяти інтенсивному мовленнєвому та інтелектуальному розвитку учнів.

Реалізацію цих завдань здійснюю через використання різноманітних інтерактивних форм і методів навчання, таких, як робота в парах під час пошуку інформації, виконання практичних завдань; на етапі актуалізації опорних знань – це «Орфографічна розминка», «Взаємоопитування», «Залатай прислів’я», «Фразеологічна дуель», «Лінгвістичний волейбол», «Лови помилку!» тощо.

Широко використовую мультимедійні лінгвістичні ігри на різних етапах заняття. Адже ніщо так не спонукає до сприйняття навчального матеріалу, як гра. Це «Кодоване завдання», «Знайди протилежність», «Козацька анаграма», «Асиндетон», «Фразеологічний бар’єр», «Лакуна», «Метаграма».

Вікторини, кросворди, ребуси, тести дають мені змогу на будь-яких етапах заняття перевірити знання: при первинному закріпленні вивченого, у самостійній   роботі вихованців, а також при вивченні нового матеріалу. Гуртківці, які добре засвоїли суть різних форм роботи, із задоволенням складають самостійно вдома ребуси, тести, кросворди, що сприяє формуванню більш високого рівня розвитку особистості. Успішність виконання запропонованих завдань викликає позитивні емоції, які сприяють розвитку мислення та творчості.

           3. Творчі: стимулювати розвиток творчого потенціалу вихованців гуртка шляхом використання елементів медіаосвіти, розвивати здатність до медіатворчості.

Ставлю за мету розвинути креативність, художнє образне мислення, мовотворчі якості. Значну роль у цьому відіграє використання   аналізу медіатекстів,  що дає змогу вихованцям адекватно оцінювати отримувану інформацію, яка надходить з навколишнього середовища. Наприклад, розгляд рекламних текстів з приводу їх орфографічної грамотності, пошук помилок в оголошеннях тощо дають поштовх до створення власних якісних медіапродуктів.

Ефективними завданнями на заняттях є вікторини, прийом «Вільне письмо», діалоги на ситуативні завдання, написання фанфіків, елементи інсценізації творів, що справляють особливий емоційний і пізнавальний ефект, надовго залишаються в пам’яті. 

Отже, створення на заняттях атмосфери зацікавленості, небайдужості до навчального матеріалу, стимулювання пізнавальної діяльності шляхом використання елементів медіаосвіти потребує постійного вдосконалення мого наукового та методичного рівня, широкого впровадження у позашкільній діяльності  особистісно зорієнтованих методик, спрямованих на інтелектуальний розвиток вихованців за рахунок зменшення репродуктивної діяльності, удосконалення системи контролю навчальних досягнень гуртківців.

Усе це в комплексі допомагає реалізувати себе на занятті гуртка, сформувати такі якості, як дисциплінованість, винахідливість, витривалість, колективізм, волю до перемоги, творчість.

Не можу залишити без уваги  самостійну роботу вихованців, бо пам’ятаю, що це – неодмінна складова загальної системи знань. По мірі дорослішання вхованців зростає рівень їхніх знань і розширюються пізнавальні можливості. У зв’язку з цим і види самостійної роботи гуртківців поступово ускладнюю під час вивчення нового матеріалу,   для глибшого його осмислення вдома, розвитку умінь і навичок за   додатковою літературою, схемами та іншими джерелами інформації.

На заняттях діти здобувають практичні навички ефективної та безпекової взаємодії з інформацією, отриманою з медіаджерел для впровадження в повсякденній навчально-пізнавальній практиці та міжособовому спілкуванні. Набуті знання вони реалізували, узявши участь в Обласному семінарі-тренінгу «Практична медіаосвіта: створення аудіовізуальних продуктів», де пройшли весь шлях виробництва мультфільму. Результатом спільної роботи кількох таких груп із різних шкіл області став кліп на пісню Світлани Тарабарової «Хочу жити без війни».

 Заняття в гуртку не лише забезпечують вихованців певними знаннями з медіаграмотності й основ журналістської справи, дають усвідомлення значимості професій, а й готують у комплексі з навчальним процесом нову генерацію національної інтелектуальної еліти. Сприяють цьому як практичні заняття, так і участь у різноманітних конкурсах, акціях, рухах, а ще друк учнівських дописів на сторінках газет «Голос Лозівщини», «Слобідський край», на сайті ліцею, у Facebook, блогах, друк робіт гуртківців у щорічних збірках переможців обласних літературних конкурсів «Слово. Образ, Митець», «Молода Слобожанщина», у збірнику «Слобожанські дзвони Перемоги», в газеті «Журавлик», у бюлетені «Розвиток волонтерства в Харківському регіоні», у виданнях наукових праць Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.

Щорічний конкурс дитячої медіатворчості «Діти, медіа і мир», учасниками якого стали вихованці гуртка, допоміг по-новому поглянути на проблеми медіаосвіти в закладі. Гуртківці провели масштабне дослідження в початковій школі Краснопавлівського ліцею, охопивши 143 особи (додаток 8). Результати висвітлені на Міжнародній виставці «Освіта та кар’єра – День студента 2015» і на семінарі «Медіапсихологія як основа інформаційної безпеки і ресурс для кар’єрного розвитку» у м. Києві (2016), успішно використовують учителі початкових класів для коригування поведінки дітей та в роботі з батьками.

Як керівник  сучасного гуртка «Медіакультура» я пишаюся тим, що мої вихованці і я доклали зусиль для одержання вагомих для нас, для району і області перемог: І місце  у сорок третій обласній тематичній відкритій виставці ефективного педагогічного досвіду «Освіта Харківщини ХХІ століття» за темою «Упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес навчальних закладів Харківської області»; перемога у Міжнародному конкурсі есе і рецензій на заданий фільм «По ту сторону екрану» 2016 (Ібе Джанет, Баброцяк Стефанії).        

Участь  у 7-мій літній школі медіаосвіти й медіаграмотності серед фахівців кількох регіонів України та ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи»; участь  у Першій  та Другій  національних (не)конференціях  EdCamp Ukraine 2015 і 2016,   та проведення міні-(не)конференції EdCampKrasnopavlivka 2015 – єдиної в нашому регіоні! – для освітян трьох районів та міст Лозової й Первомайська.

Значні напрацювання з використання медіаосвіти   наштовхнули мене до популяризації свого досвіду через публікацію на Інтернет-сайті: 2013 – «Комп’ютерні лінгвістичні ігри» (Електронний збірник матеріалів, за результатами Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Медіаосвіта – пріоритетний напрям в освіті ХХІ століття: проблеми, досягнення і перспективи»).

Робота    «Лінгвістичні ігри (мультимедійний варіант із використанням засобів анімації)», 2014 рік) представлена на обласну виставку презентацію педагогічних ідей та технологій нагороджена дипломом ІІІ ступеню.