Тема. Виникнення і поширення фотографії (XIX ст.).
Очікувані
результати
Після
цього заняття гуртківець має знати етапи розвитку, жанри і види фотографій, зміст понять і термінів
теми уроку, постатей, що створювали фотографію; уміти характеризувати особливості статичних
візуальних образів.
Обладнання: комп’ютер, проектор,
зразки фотоматеріалів різних жанрів, пошук яких діти здійснюють під час заняття.
План заняття
1.
Історичний розвиток фотографії.
2.
Жанри і види фотографії.
Перебіг
заняття
Організаційний момент:
повідомлення теми та очікуваних результатів заняття.
Мотивація навчальної діяльності
Фотографія
у сучасному світі – це вид мистецтва, що день за днем знову набирає обертів.
Багато науковців вважають, що він проходить тепер новий етап відродження.
Як
ви вважаєте, чому? Давайте переглянемо медіаазбуку про
фотографію.
Для
ознайомлення гуртківцям демонструється кілька варіантів фотографічних зображень,
зокрема і портретних, які вони використовують на аватарки у соціальних мережах.
Інтернет-мережа,
що за останні роки проникла майже у будь-який вид нашої з вами діяльності,
вплинула і на розвиток фотографічного мистецтва: велика кількість людей змогла
відчути себе фотографами і дати змогу іншим переглядати їхні роботи у мережі. У
цей час ми є свідками того, що фотографічне зображення стає основним контентом
соціальних мереж, роблячи можливим спілкування між учасниками в
найрізноманітніших, часто інноваційних формах. За статистичними даними,
опублікованими компанією Facebook, 70% часу, проведеного користувачами цієї
соціальної мережі на її сайті, присвячене роботі з фотографіями. Фотографії стають
складниками соціальних медіа, про які ми будемо говорити згодом, виділяються
цілі платформи і додатки (Instagram, Pinterest, Flickr, Picasa, deviantArt).
Сьогодні ми з вами спробуємо з’ясувати, коли і як з’явились перші знімки, а також
розглянемо детально жанри фотографій.
Вивчення нового
матеріалу
1. Історичний розвиток фотографії.
Фотографія – це
мистецтво, наука і практика створення зображення шляхом запису випромінювання
або за допомогою світлочутливого матеріалу, такого як фотоплівка, або в
електронному вигляді. Це якщо розглядати із суто технічного боку, якщо ж
поглянути у ширшому мистецькому розумінні, то фотографія – це мистецтво
отримання фотознімків, де основний творчий процес полягає у пошуку композиції,
освітлення, моменту для фіксування життя.
Француз Джозеф
Нісефор Ньєпс у 1826-му році отримав перший паперовий фотознімок, який дістав
назву «Вид з вікна». Експозиція (тобто час, за який робився знімок)
продовжувалась 14 годин при яскравому сонячному світлі! У 1838 році зроблено
перше фото людини. Одразу важко його помітити на цьому знімку, але, якщо
придивитись, у нижньому лівому куті можна побачити контур чоловіка, що стоїть
на тротуарі. Знімок належить Луї Дегюрі.
У 1858 році
виконано перший фотомонтаж: Генрі Піч Робінсон скомбінував кілька негативів у
єдину фотографію, яка називається «Зникнення». Його знімки були надзвичайно
популярні, а колеги засуджували, вважаючи, що будь-який обман, трюк відкриті
для вправного фотографа і що можна зробити прекрасні картини, змішуючи в
фотографії реальність і штучність. Тобто з часу зародження фотографії намагання
зобразити реальність і намагання нею зманіпулювати, створити штучний образ
ідуть поряд. Фотограф, який ловить мить, виступає співавтором реального
зображення, людина, що змінює документальний реальний образ, з одного боку,
руйнує його реалістичність, з іншого – може ширше висловитись через нього,
показати його контекст. Сьогодні змінити фотознімок дуже просто. Але якщо у XIX
столітті цим займались одиниці, то сьогодні змінити фото може кожен. З одного
боку, це стає значною проблемою для медіа, які часто користуються знімками
очевидців, наприклад з соціальних мереж. З іншого – самі медіа часто-густо
вдаються до фотоманіпуляцій з дуже прагматичною метою створити хибне уявлення про
подію.
Основні методи
фотоманіпуляцій:
• фотоколаж –
поєднання кількох фотографій в одній картинці. Ефект фотоколажу досягається
через нашарування одного зображення на інше, суміщення кількох фото, часом створення
мозаїки з них. Робиться за допомогою програм комп’ютерного опрацювання
фотознімків (Photoshoр тощо);
• фотомонтаж –
це процес створення зображень, які складаються з різних частин фотографій.
Фотомонтаж застосовується під час створення плакатів і реклами;
• постобробка
– документальна природа фото руйнується через спеціальні домальовки
зображення;
• фотожаба
– надзвичайно популярний тепер вид фотомонтажу явно штучної природи –
підбір різних тематичних картинок, змінених заради карикатурного ефекту.
Зображення поробляють за допомогою різноманітних графічних і растрових
редакторів, як-от Microsoft Paint, GIMP, Corel PHOTO-PAINT.
Тож
чи можна перевірити справжність фото? Компанія Fourandsix розробила
програму FourMatch для перевірки справжності фотографій. FourMatch використовує
дуже просту техніку, яка визначає, чи була картинка відправлена безпосередньо
після знімання, чи були спочатку зроблені якісь зміни. Під змінами маються на
увазі завантаження в соцмережі, відкриття зображення в програмі-редакторі або
програмі з керування фотографіями.
Коли
камера створює зображення у форматі JPEG, вона зберігає його зі своїми особливостями,
властивими саме цій камері. Коли зображення змінюється в програмі або в
інтернеті, то цей формат, це «упаковання» фотографії теж змінюється.
Тренер
Академії «Німецької хвилі» Штефан Ляйдель вважає, що ніколи не можна бути
певним у достовірності фото на всі 100 відсотків: усе залежить від контексту.
Якщо ви фотожурналіст і працюєте в зоні військових дій, видалення або додавання
фрагментів зображення – це однозначно маніпуляція. Якщо ви знімаєте для журналу
мод і видаляєте зайвий предмет на задньому плані, ніхто скаржитися не буде.
Джерела: http://onmedia.dw-akademie.de/russian/?p=4905.
Програми,
які дозволяють створювати різноманітні форми фотомонтажу Онлайн-фотомонтаж:
• http://ru.viptalisman.com/ -
VipTalisman.com,
• http://photostreet.ru/fotomontazh_online_besplatno.html
- Фотоулица,
• http://photoshop-land.ucoz.ru/frame/onlajn_fotomontazh.html
-
Photoshop-land,
• http://ru.photofacefun.com/ -
Pff.me.
Фотомонтаж
з публічними особами:
• http://densvi.com/with-celebrities/ -
DenSvi.com,
• http://effectfree.ru/photoeffects/subcat/25 -
Effectfree.ru,
• http://telegraf.com.ua/zhizn/zhurnal/892764-falsifikatsii-v-kotoryiepoveril-
ves-mir.html/3/.
Запитання
дітям
Що
ви розумієте під цифровою фотографією?
Цифрова фотографія –
технологія, що використовує замість світлочутливих матеріалів, заснованих на
галогеніді срібла, перетворення світла світлочутливою матрицею і отримання
цифрового файлу, з метою подальшого опрацювання і друку. Це найшвидший і
найдешевший спосіб отримання зображень для подальшого використання на
комп’ютері – у веб-дизайні, завантаженні зображень (фотографій людей і
об’єктів) в бази даних, створення художніх робіт на базі фотографії, вимірювань
тощо. На відміну від традиційного фотопроцесу, в цифровій фотографії існують
дуже широкі можливості корекції і внесення додаткових ефектів уже після
знімання.
Перші
цифрові фотоапарати для широкого загалу були випущені 1995 року.
Запитання
гуртківцям
А
які вам відомі фотографії, що увійшли в історію?
Зазвичай
у газетах найбільша фотографія з закличним заголовком стосується найважливішого
тексту, і це значно полегшує читачам сприйняття і вибір інформації. Якщо
говорити про інтернет-середовище, то тут контент як медіа, так і соціальних
мереж неможливий без фотозображень. З появою цифрових фотоапаратів на друге
місце відсувається роздрукована фотографія, бо знімки тепер зберігаються у
віртуальних альбомах.
Керівник
використовує сайт «worldpressphoto» https://worldpresphoto.org/, де
фото
в газеті – це ще й самостійний медіапродукт.
Запитання
дітям
Які
є популярні сервіси для фотографій у мережі?
Для
того щоб розібратися у видах і жанрах фотографій, треба спочатку зрозуміти чим
відрізняються ці два поняття. У нашому конкретному випадку
вид –
це те, за якою технологією була зроблена фотографія, а жанр – це те, що зображено
на знімку.
Чотири
основні види фотографії:
Презентація
•
чорно-біла фотографія;
•
кольорова фотографія;
•
миттєва фотографія;
•
цифрова фотографія.
Миттєва фотографія – це
коли використовується камера, яка вже може сама проявляти зображення: зробивши
знімок, ви одразу отримаєте фотографію з фотоапарату.
Науковці
виділяють сім основних жанрів фотографії та велику кількість особливих.
Презентація
Основні
жанри:
• портрет
– це фотозображення людини або групи людей. Може бути різний за планами: у
повний зріст, по пояс, обличчя тощо;
• пейзаж –
це зображення живої природи, тобто певного місця у первісному вигляді;
• натюрморт –
зображення певних неживих предметів, перекладається з французької мови як
«мертва природа». Найчастіше це певна гастрономічна продукція, що міститься на
столі: фрукти, овочі, напої тощо;
• репортаж –
це жанр, який демонструє непоставні емоції та дії. Репортаж – це журналістський
жанр і тому найчастіше використовується для мас-медіа.
• фотополювання
– це зображення тварин у середовищі їх безпосереднього перебування;
• макрозйомка
– це фотографування дуже маленьких об’єктів, що проводять, сильно
наближаючи об’єктива;
• ню – це
різновид фотомистецтва, що зображує людину в оголеному вигляді.
Особливі жанри
У процесі ознайомлення гуртківці можуть самі називати ці жанри.
Керівник лише виправляє неточності.
• Архітектурний
знімок – це фотографія рукотворних витворів мистецтва (будівель,
пам’ятників тощо). Характерне те, що на знімку не повинно бути людей.
• Аерофотографія
– фотографія, зроблена з певного літального об’єкта: літака, гвинтокрила
тощо.
• Весільна
фотографія – це особливий жанр фото, на якому зображується не лише пара, що
одружується, але й усілякі елементи весілля: каблучки, автомобілі, рушники
тощо.
• Документальна
фотографія – це знімок, який служить доказом певних реальних подій.
• Іміджева
фотографія – це фотознімок, зроблений для створення іміджу певної людини,
торговельної марки чи фірми, тобто фотографія, що буде формувати такий імідж у
глядача.
• Концертна
фотографія – це жанр фото, який фіксує виступ музиканта чи актора на сцені;
головне в такому жанрі вдало «вловити» емоцію.
• Ломографія –
жанр фотографії, мета якого зафіксувати на знімках життя в усіх його проявах
таким, яке воно є.
• Люмінографія
– фотографії яскравих вогнів і бліків, за допомогою швидкого руху камери
або об’єкта, який фотографують. Іноді цей жанр називають також фотографіті.
• Панорамна
фотографія – все, пов’язане зі зйомкою панорам.
• Пікторіальна
фотографія – це фотознімок, який наслідує живопис.
• Підводна
фотографія – це фото, зроблене під водою за допомогою спеціальної камери
або чохла.
• Промислова
фотографія – це фото об’єктів промислового значення: будівництва, заводів,
фабрик тощо.
• Рекламна
фотографія – це знімок, мета якого прорекламувати той чи інший продукт.
• Репродукція
– це фотознімок якогось реального документа чи твору мистецтва.
• Спортивна
фотографія – це жанр фото, на якому зображені певні спортивні події.
Найголовніше у цьому жанрі «вхопити» емоцію.
• Тревелфото –
це жанр фотографії, мета якого зафіксувати подорож людини; ще називається
туристичною фотографією.
• Фотосторі –
серія фотографій, пов’язаних певною сюжетною лінією, що являють собою
повноцінну історію.
• Фотоколаж –
це поєднання кількох фотографій в одну повноцінну.
• Фотомонтаж –
це зміна певних елементів фотографії, додавання або прибирання небажаних або
бажаних елементів.
Запитання гуртківцям
Яким жанрам ви
віддаєте перевагу або який жанр подобається? Чому?
Керівник
проводить опитування в класі, показуючи зразки. Гуртківці записують, а потім
один із них називає жанр фотографії.
Підбиття
підсумків
1. Коли
з’явилась фотографія?
2. Які були
перші фотографії?
3. Що їх
відрізняє від сучасних фотографій?
Діти діляться на
чотири групи і кожній пропонується виявити за жанровими ознаками фотографії. На
групу даються фотографії трьох-чотирьох жанрів.
Домашнє завдання
Підібрати
самостійні приклади фотографій різних жанрів і оформити їх як презентацію.
Тема. Віхи історичного шляху кінематографії.
Очікувані
результати
Після цього заняття
гуртківець має знати етапи розвитку кінематографа,
види і жанри кінофільмів, зміст понять і термінів теми уроку; уміти характеризувати специфіку кіно та анімації. Обладнання: комп’ютер, проектор,
зразки фотоматеріалів різних жанрів, пошук яких діти здійснюють під час заняття.
Обладнання: комп’ютер, фрагменти фільмів, мультимедійний
проектор.
План заняття
1. Історія
розвитку кіно.
2. Види та жанри
кіно.
3. Анімація як
особливий вид кіно.
Перебіг
заняття
Організаційний момент: повідомлення теми та очікуваних
результатів заняття.
Мотивація навчальної діяльності
На дошці
виконується вправа «Асоціативний кущ» до поняття «кінематограф» (гілками «куща»
можуть стати кінокамера, кінотеатр, кінорежисер, кіноактриса, фільм, кіноафіша
тощо). За допомогою керівника встановлюються зв’язки між гілками «куща»,
виявляються напрями, які потребують додаткової інформації. Увага зосереджується
на терміні «кіно».
Вивчення нового
матеріалу
1. Історія розвитку кіно.
Повідомлення керівника
Ви вже знаєте,
що з 1880-х завдяки кінокамерам стало можливим фіксувати і зберігати окремі
зображення на плівці у рулоні. Був створений кінопроектор, який підсвічував
знятий і віддрукований фільм і переносив зображення на екран, що робило
можливим кінопоказ для значної аудиторії. Ранні фільми
були побудовані
на статичних планах і показували дійсність без кінематографічних способів. Кіно
спочатку сприймалось як атракціон, але вже на початку ХХ століття у фільмах
почали розробляти оповідну структуру: окремі сцени об’єднували задля зв’язної
розповіді. Сцени пізніше розбивали на різні кадри різних розмірів та з різних
позицій. Інші способи (наприклад, рух камери) теж реалізувалися
як ефективний спосіб розгортання сюжету. Кінопоказ супроводжувався грою
піаністів-таперів або й цілих оркестрів.
Розвиток
європейського кіно перервала Перша світова війна. У США ж кіноіндустрія почала
швидко розвиватись з появою Голлівуду. Яскраво подано життя кінематографу в цей
час у романі Е.-М. Ремарка «Тіні в раю». У другій половині 1920-х нові
технології дозволили кіновиробникам додавати до кожного фільму звукову доріжку
з мовленням, музикою чи звуковими ефектами, що відповідали дії на екрані.
Наступним
важливим кроком у розвитку кіно було введення кольору, яке стало повсюдним
після Другої світової війни. У 1990-х почали впроваджувати цифрові технології,
які тепер стали нормою.
Словникова
робота. Гуртківці коротко записують у зошиті визначення.
Кінематoграф (від грец.
κινεμα, род. в. грец. κινεματος – рух та грец. γραφο – писати,
зображати) означає комплекс методів та дій зі створення, прокату та показу фільму.
Кіномистецтво – один з видів
художньої творчості.
Кінотвір – серія послідовних нерухомих
або рухомих зображень, проектованих зі швидкістю 24 кадри в секунду, що створює
ілюзію руху. Його створюють шляхом зйомки камерою фотографічних зображень або
за допомогою анімаційної техніки чи візуальних ефектів. І власне кіно – широко
розповсюджена скорочена назва, яка позначає і кіномистецтво, і кінематограф, і
кінотеатр.
2. Види та жанри кіно.
Керівник
демонструє два кіносюжети з першого кіносеансу братів Люм’єрів
«Прибуття
потяга» (https://www.youtube.com/watch?v=6qDA3gv7ytk) і
«По-
литий
поливальник» (https://www.youtube.com/watch?v=G9EGVS3RSj8).
Завдання дітям
Що зображено на екрані?
Який
з цих сюжетів фіксує те, що відбулося в реальності, а який створений і
розіграний спеціально перед камерою?
Керівник
додає, що діти щойно побачили те, що й перші кіноглядачі в історії людства, які
зібрались 28 грудня 1895 року в «Гранд-кафе» на бульварі Капуцинів у Парижі на
перший кіносеанс братів Люм’єрів.
Повідомлення керівника.
Словникова
робота. Діти коротко записують у зошиті визначення.
На
прикладі демонстрованих фрагментів керівник пояснює, що кіно поділяється на
такі види: ігрове, документальне й анімаційне.
Художнє (ігрове) кіно –
форма створення дійсності за законами авторської художньої логіки. Документальне (неігрове) – засноване на зніманні реальних життєвих подій та
фактів.
Анімаційне кіно створюють, знімаючи послідовні фази руху мальованих або об’ємних
об’єктів.
На сьогодні нема чітких кордонів між вказаними
видами кіно, проте щодо фільмів, призначених для широкого прокату, чітко
дотримуються цього «маркетингового маркера», необхідного для комунікації з
аудиторією.
У кінематографі ще діє система поділу відповідно до
цілей автора: авторське кіно (артгаус) – кіноавангард, такий фільм несе
відбиток особистості режисера, переважно виходить за рамки загальноприйнятої
системи жанрів і не призначений для масової аудиторії; та масове – це переважно
високобюджетні фільми, призначені для прокату. Масовий кінематограф –
індустрія, орієнтована передусім на прибуток; він повинен відповідати смакам та
очікуванням споживачів і, відповідно, глядач повинен розуміти, який товар він
хоче придбати, який фільм він хоче переглянути.
Запитання до гуртківців
Якому
з трьох видів кіно ви віддаєте перевагу? Зазвичай це буде ігрове та анімація.
Керівник:
Фільм – це вигадана і створена історія думок, почуттів і вчинків окремих
героїв. Протягом визначеного часу в кіно ми спостерігаємо зав’язок подій, їхній
розвиток і розв’язок сюжету.
Запитання до гуртківців
Перед вами 4 кадри з різних фільмів (перші 4 слайди
презентації ≪Жанри в кіно≫). Подивіться на картинки і скажіть про що, на вашу
думку, кінокартина? Чому ви так думаєте?
Керівник:
Кожен з цих кадрів орієнтує нас на певного героя і
на певний тип історії. Основу кінобізнесу становлять жанри – певні форми
оповіді. Жанр повідомляє глядачеві, чого очікувати від продукту, який він
купує. Жанри не щось таке, що раз виникло і залишається незмінним. Деякі жанри
в кіно виникають як реакція на певні історичні події: так, наприклад, жанр
«антивоєнного фільму» виник як реакція на війну США у В’єтнамі.
Поняття жанру почало формуватися зі становленням
студійної системи Голлівуду. Воно допомогло систематизувати виробництво фільмів
і полегшило їх просування на ринку. Також протягом «золотого століття»
Голлівуду, коли студії випускали кінофільми сотнями, кожна студія
спеціалізувалася на виробництві фільмів певного жанру: Paramount Pictures –
на комедіях, Universal Studios – на фільмах жахів, Metro-Goldwyn-Mayer
– на мюзиклах. Проте тепер кордони між жанрами досить розмиті, є
багато піджанрів, але, користуючись системою жанрів, ви зможете зрозуміти, як
розвивається сюжет фільму.
Основні
кіножанри (демонструється презентація
≪Жанри в кіно≫). Після
характеристики
і зображення кожного жанру керівник просить назвати відповідні зразки фільмів.
Екшн-фільм (від action) – фільм про
«добро з кулаками», де «добрі хлопці» перемагають «поганих». Енергійні картини
з великим бюджетом, трюками і погонями, боями, бійками, втечами, руйнівними
кризами (повенями, вибухами, стихійними лихами, пожежами тощо), рухом нонстоп,
захопливим ритмом. Піджанри – це «шпигунські фільми», фільми про бойові
мистецтва, фільми про «супергероїв». Один з основних піджанрів –
фільм-катастрофа.
Пригодницький фільм – це
фільм з захопливими історіями, новими враженнями та екзотичними місцями.
Пригодницькі дуже схожі на екшн-фільми в тому, що вони призначені для здобуття
глядачем нового дієвого, енергійного досвіду. Але якщо у екшн-фільмах переважає
акцент на насильстві та бойових діях, то в пригодницьких глядач може здобувати
різноманітний чуттєвий досвід опосередковано через подорожі, завоювання,
дослідження, створення імперій, різноманітні ситуації, з якими стикаються як
реальні історичні діячі, так і вигадані герої. Саме пригодницькі фільми
звернені до «світу чоловіків», саме вони постачали «великих героїв» протягом
багатьох років. Ці сміливі, патріотичні або альтруїстичні герої часто билися за
свої переконання, боролися за свободу, щоб подолати несправедливість.
Пригодницькі фільми – це часто адаптовані оповідання історичних або літературних
героїв (Робін Гуд, Тарзан, Зорро).
Комедія – до цього жанру належать
фільми, мета яких – розсмішити глядача, викликати посмішку, поліпшити настрій.
Існують різні піджанри: комедія становищ (ситуацій) – це класичний вид комедії,
заснований на тому, що герої фільму потрапляють у смішні становища. Такі фільми
зрозумілі людям різних поколінь. Комедія характерів – заснована на тому, що
комічне базується на смішних особливостях персонажів (англ. character –
«персонаж», звідси й назва піджанру).
Такі
фільми зазвичай «живуть» лише у своїй епосі й часто незрозумілі людям інших
поколінь. Пародія – вид комедії, що базується на пародіюванні чого-небудь
(наприклад, на пародіюванні інших фільмів).
Чорна комедія – це темні,
саркастичні, з почуттям гумору історії, які допомагають нам навчитись
ігнорувати і переживати такі серйозні, песимістичні теми, як війна, смерть або
хвороба.
Кримінальний або ж гангстерський фільм розвивається
на тлі зловісних дій злочинців або бандитів, безжальних хуліганів, які перебувають
поза законом. Герої цих фільмів матеріалістичні, аморальні, маніакальні і
саморуйнівні. Вони змагаються з іншими злочинцями за владу.
Гангстерські фільми побудовані як антиказка. Прагнучи до «американської мрії»,
злочинці живуть у перевернутому світі мрій про успіх і багатства. Часто з
бідних сімей іммігрантів, вони в гонитві за статусом і матеріальним благом
(одягом та автомобілями) самі стають жертвами злочинів, тому що всі інші
«нормальні» шляхи до вершини недоступні для них. Вони приречені на провал і
неминучу смерть (зазвичай насильницьку).
Фантастичний (фентезі) фільм – це фільми, де уява
домінує над реальністю. Науково-фантастичні фільми заповнені героями з далеких планет,
які виконують неможливі завдання, фантастичними місцями, темними силами і не
менш темними злодіями, футуристичними технологіями тощо. Події фільму
найчастіше навмисно протиставляються повсякденній дійсності та звичним
уявленням про правдоподібність.
Воєнний (або антивоєнний) фільм – це картини про жах і горе
війни, де зображення реальних бойових дій, боротьби або конфлікту (проти націй
чи людства) забезпечують фон для дії фільму. Типові елементи фільму: табори
військових, люди в формі, геройство, «війна – це пекло», звірства, бої,
жорстокий досвід, чоловіче братство, пригоди у воєнний час. Це фільми про
жертовність і боротьбу, дослідження марності та нелюдяності бою, наслідки війни
для суспільства, інтелектуальні та моральні проблеми, які вона породжує.
Драма – в центрі показ особистості та її драматичних
відносин з суспільством, зазвичай зображає героїв під час змін. Вони не мають
таких рис винятковості, як в інших жанрах.
Завдання гуртківцям
Керівник називає
фільми, які гуртківці бачили нещодавно, і просить назвати за назвами їхні
жанри.
3. Анімація як особливий вид кіно.
Анімація (з лат. anima – душа і похідного фр.
animation – оживлення) – вид кіномистецтва, твори якого створюють шляхом знімання
послідовних фаз руху намальованих (графічна мультиплікація) або об’ємних
(об’ємна мультиплікація) об’єктів. Ці твори називають анімаційними або мультиплікаційними
фільмами. Перші мальовані фільми випущені 1908 року у Франції, об’ємні – 1911
року в Росії, перші мультиплікаційні фільми в Україні з’явилися у 1927 році.
Часто анімацію називають мистецтвом ожилих малюнків. На відміну від ігрового
кіно, в кадрі анімаційного фільму живе не актор, а малюнок, чи лінія, чи
лялька. Якщо в художньому чи документальному кіно знімається те, що відбувається
перед об’єктивом камери, то герой анімафільму живе найчастіше всупереч фізичним
законам, його творці обирають такі трансформації, які необхідні для яскравого
та емоційного враження на глядача.
Після попереднього
заняття гуртківці дістають завдання переглянути фільм «Льодовиковий період» (1,
2 серії).
Керівник:
Зараз ми перевіримо ваше знання сюжету одного з популярних
мультфільмів.
1. Яка була місія героїв першого мультфільму: мамонта Манфреда,
лінивця Сіда і тигра Дієго?
☐ Знайти інших мамонтів.
☐ Знайти Еллі.
☐ Доставити людську дитину її рідним.
☐ Втекти подалі, щоб не вмерти.
2. Тигр Дієго пішов з Менні та Сідом в надії вкрасти дитину,
але потім перейшов на їх бік. Що сталось, чому він зрадив своїх?
☐ Дієго полюбив малюка.
☐ Дієго полюбив це стадо.
☐ Сід його врятував.
☐ Менні його врятував.
3. Як просив звати себе Сід, коли розпалив вогонь?
☐ Принц багаття.
☐ Лінивець-смолоскип.
☐ Король вогню.
☐ Повелитель вогню.
4. Яка була ціль героїв у другому мультфільмі?
☐ Знайти Еллі і Персик.
☐ Знайти Сіда.
☐ Знайти людей.
☐ Дістатися до краю долини.
5. Чи правда. що в другому мультфільмі були злодії?
☐ Так.
☐ Ні.
Керівник:
Ми з вами провели вікторину, яка була спрямована більше на
знання сюжету.
Підбиття підсумків
• Коли виникло кіно?
• Які поняття ми сьогодні вивчили?
• Назвіть, будь ласка, які основні жанри в кіно?
• Розкажіть, як, на вашу думку, виглядає герой пригодницького
фільму?
• Назвіть кілька відомих акторів-коміків. Які емоції вони у
вас викликають?
Домашнє завдання
Удома вам
потрібно буде обрати головного героя вашого улюбленого мультфільму чи
кінофільму і підготувати презентацію про нього, де мають бути відповіді на такі
питання:
• Чому саме він
головний герой?
• Яка основна
його дія протягом фільму?
• Що для героя
найбільша цінність?
• Які його
життєві пріоритети і цілі?
•
Який в нього спосіб життя?
Заняття розроблені на основі збірника планів-конспектів "Основи медіаграмотності для 8-9 класу"
Немає коментарів:
Дописати коментар